Поліграф як мотиватор

Прозвучали сенсаційні заяви про численні перевірки на детекторі брехні співробітників міліції, СБУ і інших шанованих силових відомств. В деяких регіонах вже і чиновники злякались майбутніх перевірок детекторі брехні.

Комерційний сектор, як завжди, попереду всієї планети . Перевіряють на поліграфі кандидатів при прийомі на роботу працівників при переході на нову посаду і, звичайно, в разі виникнення будь-яких підозр у нелояльності працівника. Вартість перевірки відносно невелика: від вісімсот до двох тисяч  гривень за дослідження. І кількість поліграфних перевірок збільшується з кожним роком. По суті, все правильно. Але потрібно прояснити деякі нюанси.

У сучасної інструментальної детекції брехні особистість фахівця є визначальною. Якщо тестування проведено правильно, об’єкт “адекватний”, а фахівець-професіонал  неупереджений, достовірність результатів поліграфного обстеження буде перевищувати 90 %.
Висновок перший: детектор брехні – це достовірний інструмент, однак на результати поліграфа можна покладатися лише за умови професіоналізму та неупередженості спеціаліста.

Так чому ж тестування на детекторі брехні так популярно серед підприємців? Виявляється, існує начебто побічний, а за фактом найважливіший психологічний аспект тестування на поліграфі, і досвідчені управлінці його чудово знають. Більшість зловживань на роботі відбуваються з причини банальної безконтрольності. Керівник просто не має можливості об’єктивно оцінити лояльність своїх співробітників. Поліграф чітко вирішує цю задачу на рівні («Пропонували?», «Отримав дохід?», «Привласнював?», «Передавав?» і т. д.).

Висновок другий: тестування на поліграфі при кадровому відборі дає можливість застрахувати роботодавця від прийому  нелояльних співробітників і дозволяє виявити деструктивні вчинки працівників. Найкращий спосіб позбутися від “співробітників-лиходіїв” – не брати їх на роботу.

 

Але навіть не це найважливіший результат тестування. Перевірка на поліграфі формує у майбутнього або діючого співробітника психологічний шаблон, в більшості випадків повністю виключає вчинення ним на даному місці роботи умисного протиправного діяння. Як це відбувається? Практично в будь-якій організації існують близько 15 % абсолютно лояльних співробітників і 15 % цих “лиходіїв”. Основна ж маса – так звані умовно-лояльні. У ситуації безконтрольності і безкарності більшість співробітників швидше візьмуть модель поведінки нелояльного роботодавцю . У разі присутності в компанії об’єктивних інструментів контролю лояльності, до яких, безсумнівно, належить і поліграф, переважна більшість співробітників інтуїтивно уникатимуть зловживань. І буде вам загальне корпоративно-культурне щастя та повна довіра.

Висновок третій: звичайно, поліграф, не єдиний з арсеналу психологічних інструментів контролю лояльності та виявлення факторів ризику, що завдають шкоду роботодавцю. Є ще аналіз поведінки (профайлинг), візуальна психодіагностика, графологія, фізіогноміка і інші сучасні психотехнології і діагностичні методи. Разом з тим детектор брехні на сьогоднішній день, був і залишається найбільш доступним і поширеним засобом контролю лояльності персоналу.