Поліграф в приватному бізнесі
На жаль, одним з основних понять, які характеризують українську дійсність, є злодійство.
Чому не можна довіряти топ-менеджерам?
Здебільшого власники компанії бажають бачити у своїх менеджерах особисту відданість. Найчастіше привласнення фінансових коштів топ-менеджерами відбувається в періоди кризових ситуацій. До них можна віднести конфлікти між акціонерами компанії, спроби конкурентів захопити активи або зміну керівництва. У такі моменти контроль над усіма процесами значно слабшає, багато що сходить менеджерам з рук.
Але навіть після того як все стає на свої місця, а розкрадання розкриваються, основними їх фігурантами стають колишні керівники. У такому випадку, зазвичай, неминучий публічний корпоративний скандал з «розбором польотів» і залученням правоохоронних органів. Причому досить часто фіналом таких історій для колишнього керівництва стає лава підсудних, всілякі “нещасні випадки”.
Ще одним фактором, який говорить про розкрадання в компанії, може стати вимога топ-менеджерів збільшити інвестиції для подальшого розвитку. При цьому ніякої віддачі від таких вкладень не видно, засоби буквально йдуть у нікуди. Ці втрати представляються як результат прояву всіляких ризиків або просто промахів у розрахунках, але ніяк не у вигляді розкрадань.
Іноді після таких провальних фінансових операцій власники компаній змушені оголосити про банкрутство.
Втім, навіть якщо найманого керівника спіймати на гарячому, то навряд чи він зізнається в умисному нанесенні шкоди інтересам підприємства. Зазвичай такі люди уявляють себе жертвами, які самі постраждали в результаті дій сторонніх осіб або конкурентів.
При цьому вони навіть визнають свою провину, яка полягає в тому, що їм не вдалося вчасно помітити каверзи, і готові відшкодувати збиток, як чесні люди. Наприклад, продати частину кімнати в комуналці, дачу з шістьма сотками землі та дідову іномарку «Запорожець», яка з огляду на власний вік є справжнім раритетом.
Які методи не гарантують стабільності?
Досить часто власник прагне показати стабільність своєї компанії, відсутність яких-небудь проблем. Він «тихо» розлучається зі злодійкуватим менеджером або найманим керівником, навіть прощає більшу частину боргу. Однією з найбільш поширених помилок серед власників є думка, що висока стабільна зарплата і додаткові заохочення здатні утримати менеджерів від злодійства. Однак гроші зайвими не бувають. Якщо керівник підприємства почав привласнювати засоби компанії або використовувати їх в корисливих цілях, ніяке збільшення в зарплаті не поверне його на правильний шлях.
Кращим виходом буде витратити призначені для винагороди кошти на те, щоб перевірити обґрунтованість своїх підозр. У такому випадку можна вжити дієвих заходів, повернути викрадене або витрачене, захистити себе від подібних проблем у майбутньому. Це буде ефективним засобом для перевірки персоналу.
Наразі практично будь-яка компанія або приватний підприємець можуть придбати і використовувати детектор брехні. Спеціальної ліцензії на це не потрібно, однак для роботи з цим пристроєм необхідний навчений фахівець.
Законодавство різних держав по-різному визначає легітимність використання даних, отриманих за допомогою поліграфа. Наприклад, у деяких штатах США такі дані приймаються в судах, а в інших ними ніколи не користуються через заборону.
В той же час в Японії до показань детектора брехні відносяться вибірково. До розгляду приймається тільки один тест, який може показати, чи знає людина про деталі конкретної події. У випробуваного запитують, наприклад, про колір одягу, який був на жертві, або про інші конкретні обставини.
Поліграф здатний зафіксувати, наскільки та чи інша подія була значущою для людини і як міцно зафіксувалася в пам’яті. З іншого боку, для патологічно брехливих психотипів, схильних до асоціального способу мислення, у методу існує ряд обмежень. Втім, це стосується практично всіх методів перевірки правдивості наданих ними відомостей.
Не слід розглядати поліграф лише як знаряддя для висунення обвинувачення. Здебільшого він здатний виправдати невинного і підтвердити його непричетність до тих чи інших дій. Особливо це важливо в колективах, оскільки недовіра і домисли негативно впливають на їх загальну працездатність. Навіть просте звільнення необґрунтовано підозрюваного працівника не вирішує проблеми в цілому, так як винний залишається серед співробітників.
Необхідність створення детектора брехні була обумовлена його користю для криміналістики. Але наразі найбільше застосування він знайшов при вирішенні кадрових питань.
Не стали винятком і українські компанії, діяльність яких орієнтована на західний зразок. Часто при відборі кандидатів на вакантне місце в них використовується поліграф. Крім того, ті підприємства, які вже оцінили позитивний ефект від такої перевірки благонадійності рекомендованого на вищий керівний пост особи, заявляють, що тест на поліграфі є найважливішим інструментом для тестування кандидата.
За деякими даними тільки в США щорічно проходять обстеження на поліграфі кілька мільйонів чоловік. Його прихильники впевнені, що за допомогою детектора брехні можна заздалегідь виявити осіб, схильних до алкоголізму, наркоманії, психічних розладів або асоціальної поведінки.
Також роботодавців цікавить, чи був причетний кандидат до скоєння злочинів. Причому мова може йти не тільки про наявність судимостей, але і про нерозкриті факти, ще не встановлені законом. Поліграф відповідає і на ці питання.
Іноді кандидати використовують фіктивні документи про освіту або спотворюють відомості про попередні місця роботи і причини звільнення. Крім того, вони можуть мати небезпечні зв’язки в кримінальному світі. Все це можна виявити за допомогою детектора брехні.
Прихильники такого тестування наполягають саме на добровільному проведенні перевірки. Адже якщо підозрюваний у скоєнні злочину за законом може відмовитися від послуг поліграфолога, то кандидат на вакантну посаду повинен дотримуватися внутрішнього порядку влаштування на роботу у компанії, в якій він хоче трудитися. В іншому випадку йому доведеться шукати іншу роботу.
Чому не варто боятися такої перевірки?
Поліграф не читає потаємні думки в прямому сенсі слова, тому вони нікому не стануть відомі. І якщо ви не робили нічого незаконного, то чому не пройти тест і сказати правду? Потрібно пам’ятати, що детектор брехні не є абсолютною панацеєю. Він лише з високою точністю дозволяє отримати відповідь на таке важливе питання, чи говорить співрозмовник правду або бреше, розповідаючи про конкретну подію.